Господа архитекторы, может кто-нибудь из вас собирается или быть может пока не знает, что на Алтае в июле-августе  будет проходит фестиваль ГОРОДА www.goroda-fest.ru/  Ехать, конечно, не ближний свет, но примеру, если собраться вчетвером и ехать машиной, то выйдет совсем недорого. Вот так....если обьединить усилия, то можно что-нибудь придумать)))))
Давайте же!!!!!

 

( Посмотреть в полный размер, 90.44 КБ, 694x680 )( Посмотреть в полный размер, 90.44 КБ, 694x680 )

 

(  694x680 )

( Посмотреть в полный размер, 324.60 КБ, 800x1131 )

десь після четвертої години нам подали супчик,така собі страва, придумана фрацузами, гадаю, у часи великого голоду...
Аж надто смачно казати таке про цибульку...нямі..серьожа в нас повар.він готує смачноі корисно, взагалі  хлопець корисний.) аби тільки вміти з ним находити спільну мову, що значно важче, атже....
ну добре..дві відпустки разом це вже результат.. 

Вот блин, скажите, пожалуйста...
..почему..
Пролетала я как-то однажды под дипломной работой Евгения Оскаровича Патона...
и что..?.. а то, что..время ценилось тогда, думаю, что студенты не сдавали сессию одновременно со сдачей диплома..
искусство не мешали с дерьмом..а сейчас, по горло в этом дерьми сидишь и вяжешь петли с интервалом конечно не в милю, но от оной кафедры к другой.. а так, каждый день как абрикоска.

Так, скажите или нет?!

я спросила у растворителя...готов ли он..,  
а я готова,

а дни точно как абрикоски.

люблю их, за то, что люблю

с каждым годом..ничего не меняется..всё те же месяца..всё та же осень, всё те же листья и всё тот же жолтень..и я по-прежнему люблю

почнемо з того..що в моєму місті вже третій тиждень панує осінь..так..проти цього не попреш
осінь..дощ..дощ (зранку..)..дощ (ввечері).. ..та схаменіться..в мене хлопець мокне..так не можна..
бульбашки там  ..бульбашки тут ..вони усюди..

отож поїхала я на київ гуму...там є магазинчик..до речі в якомусь пості про це йшла мова..(чувак писаав, що він купив там ласти.. ласти і чоботи..одна х**йня..отже там є все )..

мене зустрічає вивіска, "обуви нєт"...ось..так одразу..."нєт".... тобто ти навіть рота не відкрив ..а  тобі "нєт ..облом..
сумніви..сумніви..."нєт..єто развод.." все думала я...  ..?.
аж поки не помітила...надпис..нижче "Написанному верить"..це що...біблія...як можна вірити такій писанині..
звісно..я зайшла..туди..  НАвіть не встигла нічого спитати..як якийсь дядя вася відповів.." нєт.... ну нє вєрится им и всё...."далі було..щось "пока не лизнешь..."..добре що я не розчула наступних слів.. мігом я зрозуміла..що я не перша така..недовірдива особа але..вибачте, люди добрі, де взяти  ці гумові чоботІ..?

 

видно,что планета  развернулась, может через чур....10 выше нуля..как-то слишком......

а что заменит мне лето...?..

помню нашу последнюю встречу...мы даже обнялись..
типа..пока чувак..дверь закроешь..в инете найдемся...
и всё..его нет...     нет .....(                             ) а где-то он же есть...
не с кем посмотреть ни симпсонов, ни камеди..., ни mythbusters  ничего
мне не хватает грязных чашек с прилипшимы пакетиками, немытых тарелок с засохшими макаронами..(ах он их так лююбил.).в раковине.оо.  ... а еще  громкого...такого..хлопанья дверью....ммм.. , оБсуждения книг Уэлша и Эльбека.....блин..помню.давал мне подзатыльники))), когда выяснялось, что тогда я еще не смотрела "американскую историю икс", "город бога" и "ненависть"....и т.д. 

ааа....а споры..на кухне..это же сокровище...
и то что мне так нравилось..это его откровенность.. от нег я слышала всегда то, чего он сильно боялась

настоящее интеллектуальное кладево было у меня под боком...

Эй вы, румынские власти, верните мне его..!

"-не закрывай глаза...                                     ....а вдруг случится что-нибудь......."




адресат...оказался мной..  ...   ну и полчаса пилатеса..ушли на размышления.... а что........?

мабуть вже наслухались про нього.. а я всеодно розповім.

Уявіть собі ви прокидаєтесь...розплющуєте очі..не розумієте де ви.і хто ці люди...у білих халатах..
До вас звертаються і ви говорити..чітко відповідаєте на всі запитання...  аж потім..розумієте..що ніхто крім вас самих вас не чує...
ось такий початок. . 
чудовий режисерський задум і блискавичне операторське виконання..бо, повірте, там є  речі...навіть зараз не можу уявтити..як це знято..

фільи важкий... депресивний.і оптимістичний одночас.. я- глядач, ти-глядач...в тебе є руки , ноги, ти жуєш поп-корн..смієшся, цьомаешся...     а в нього нічого не ворушиться крім лівого ока.........

він не плаче...і хоче померти..
а в тебе сльози ріками...і ти більш за все хочеш щоб він жив..і віриш..що незабаром...він прокинеться і встане на власні ноги, обійме своїх дітей, колишню дружину, і поїде до коханки...а наступного дня..відвідає до батька, щоб його поголити.....

часто показують море ... мокрий пісок..і вітер у волоссі..  глибину,а  в ній людина в батискафі..
він став в`язнем самого себе...... але в нього залишилась фантазія, спогади.., уява....   метелик
настає час і метелик залишає свій скафандр..

він знайшов вихід....як..? прошу подивіться.....